ПОГОДЖЕНО

Заступник Директора

Департаменту охорони здоров’я

Виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської Державної адміністрації)

Курмишов О.В. _______________

«__»____________2015 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор

Приватне підприємство
«ПАО»

Ярошенко О.В. _______________

«__»____________2015 року

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО
«ПАО»

ЛОКАЛЬНИЙ ПРОТОКОЛ

Надання медичної допомоги хворим з злоякісним зовнішнім отитом.

  1. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА.
  1. Діагноз: Надання медичної допомоги хворим з злоякісним зовнішнім отитом.
  2.  Шифр МКХ -10: Н 60.2  
  3. Дата складання:
  4.  Дата перегляду:
  5. Наказ по ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ПАО» щодо розробки Локального протоколу.
  6.  Члени робочої групи з розробки локального протоколу:

П.І.Б.

ПОСАДА

Горбачова Ганна Дмитрівна

Лікар-отоларинголог

  1.  Медико - технологічні документи галузевого рівня на підставі яких був розроблений протокол:

  1.  Матеріально-технічне забезпечення (Додаток 1).

Положення локального Протоколу медичної допомоги

Необхідні дії згідно стандарту

Строки виконання

Виконавці

Індикатори якості медичної допомоги

Організація надання медичної допомоги

1.Запис пацієнта через реєстратуру

Надання допомоги лікарем-отоларингологом проводиться в кабінеті лікаря-отоларингологом

2.Оформлення  медичної картки форма 043/o;

3.Оформлення лікарем-отоларингологом згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення форми 003-6/о;

4.Заповнення виписки із медичної карти амбулаторного хворого 027/о;

5.Заповнення консультаційного висновок спеціаліста 028/o;

6.Оформлення фінансових документів, якщо надана послуга за спец рахунком.

п. 1. до 5 хвилин

-п.2; п.3; п.4; п.5; п.6 – до
30 хвилин

Реєстратор

П.І.Б.

Лікар-отоларинголог

Горбачова Ганна Дмитрівна

каб.

тел.

Наявність локального протоколу у лікаря.

Наявність у кожного пацієнта медичної картки хворого, форми 043/о

Діагностика

Характерний тривалий зовнішній отит, що не піддається звичайній консервативній терапії протягом 7-10 діб. Виражені больові відчуття, переважно в нічний час, підвищення температури тіла спостерігається рідко.

Обов’язкові методи діагностики:

  1. Отоскопічно у 45 – 100 % хворих виявляється гнійні виділення з вуха з неприємним запахом. Проте, характерною особливістю є грануляційна тканина, в основному на нижній стінці зовнішнього слухового ходу, частіше на межі кісткової і хрящової частин.
  2. При акуметричному або аудіометричному дослідженні виявляється незначна кондуктивна приглухуватість, яка являється результатом обструкції слухового ходу, або, іноді, наслідком наявності ексудату в барабанній порожнині.
  3. При бактеріологічному дослідженні виділень з вуха у переважної більшості хворих виділяється синьогнійна паличка.
  4. В аналізах крові виявляються зміни запального характеру, підвищення рівня цукру, наявність цукру в аналізі сечі у хворих на цукровий діабет.
  5. Гістологічні дослідження грануляцій, видалених з зовнішнього слухового ходу, дозволяють провести диференціальний діагноз з неопластичними захворюваннями (веретеноподібна карцинома, гломусна пухлина, плосколітинний рак, гранулематоз Вегенера).
  6. Рентгенологічні методи, а саме комп’ютерна томографія (КТ) скроневих кісток досить об’єктивний метод для оцінки як м’якотканинних, так і особливо кісткових структур. Вона дозволяє визначити деструкцію кісткової тканини, яка звичайно розвивається в більш віддалений період. Також КТ дає змогу визначити поширення запального процесу в барабанну антро-мастоідальну частину середнього вуха, ділянку шило-соскоподібного отвору, де часто вражається лицевий нерв та на основу черепу, в ділянку яремного отвору, де можуть вражатися черепні нерви каудальної групи. Магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ) допомагає встановити більш детальне розповсюдження м’якотканинних патологічних елементів при поширенні процесу в білявушну ділянку, підвискову ямку, біляглотковий  простір, на основу черепу та в його порожнину. 

Лікар-отоларинголог

Горбачова Ганна Дмитрівна

каб.

тел.

Вчасно поставлений діагноз. Вчасно розпочато лікування.

Лікування

Масивна антибактеріальна терапія з використанням активних антибактеріальних засобів, направлена дія яких спрямована проти синьогнійної палички внутрішньом’язево або внутрішьоновенно) на протязі 3 місяців.

Хірургічне лікування:

А) Видалення некротизованих і грануляційних тканин, секвестрів кістки, хряща.

Б) Мастоїдектомія (розширена), можлива тимпанопластика в наступному за наявності показань.

ЛІКУВАННЯ ФАКУЛЬТАТИВНЕ:

Десенсибілізуючі, дезинтоксикаційні, знеболюючі засоби, симптоматична терапія.

Гіпербарична оксигенація, що потенціює ефект антибактеріальної терапії, стимулює судинну проліферацію.

При одужанні  реабілітації не потребує та диспансерному нагляду не підлягає.

Лікар-отоларинголог

Горбачова Ганна Дмитрівна

каб.

тел.

Відсутність скарг, нормалізація отоскопічної картини, показників крові.

Реабілітація

Хворі після проведеної операції можуть бути непрацездатні протягом до3-х місяців.

Хворі повинні дотримуватися дієти за основним захворюванням (діабет), протипоказано вживання алкоголю та тютюнокуріння.

Дотримання здорового способу життя.

Профілактика

При наявності внутрішньочерепних ускладнень до лікувального процесу залучаються відповідні фахівці – нейрохірурги, невропатологи і т.д. Термін лікування від 3 тижнів до 3 місяців.