ПОГОДЖЕНО

Заступник Директора

Департаменту охорони здоров’я

Виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської Державної адміністрації)

Курмишов О.В. _______________

«__»____________2015 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор

Приватне підприємство
«ПАО»

Ярошенко О.В. _______________

«__»____________2015 року

ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО
«ПАО»

ЛОКАЛЬНИЙ ПРОТОКОЛ

Надання медичної допомоги хворим з хронічним туботимпанальним гнійним середнім отитом.

  1. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА.
  1. Діагноз: Надання медичної допомоги хворим з хронічним туботимпанальним гнійним середнім отитом.
  2.  Шифр МКХ -10: Н 66.1
  3. Дата складання:
  4.  Дата перегляду:
  5. Наказ по ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ПАО» щодо розробки Локального протоколу.
  6.  Члени робочої групи з розробки локального протоколу:

П.І.Б.

ПОСАДА

Горбачова Ганна Дмитрівна

Лікар-отоларинголог

  1.  Медико - технологічні документи галузевого рівня на підставі яких був розроблений протокол:

  1.  Матеріально-технічне забезпечення (Додаток 1).

Положення локального Протоколу медичної допомоги

Необхідні дії згідно стандарту

Строки виконання

Виконавці

Індикатори якості медичної допомоги

Організація надання медичної допомоги

1.Запис пацієнта через реєстратуру

Надання допомоги лікарем-отоларингологом проводиться в кабінеті лікаря-отоларинголога

2.Оформлення  медичної картки форма 043/o;

3.Оформлення лікарем-отоларингологом згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення форми 003-6/о;

4.Заповнення виписки із медичної карти амбулаторного хворого 027/о;

5.Заповнення консультаційного висновок спеціаліста 028/o;

6.Оформлення фінансових документів, якщо надана послуга за спец рахунком.

п. 1. до 5 хвилин

-п.2; п.3; п.4; п.5; п.6 – до
30 хвилин

Реєстратор

П.І.Б.

Лікар-отоларинголог

Горбачова Ганна Дмитрівна

каб.

тел.

Наявність локального протоколу у лікаря.

Наявність у кожного пацієнта медичної картки хворого, форми 043/о

Діагностика

Перебіг захворювання характеризується фазами загострень і ремісій. Під час ремісії хворих турбує лише зниження слуху.

При загостреннях суб’єктивні симптоми мало виражені, хворих турбує лише наявність слизово-гнійних виділень з вуха, біль в вусі частіше відсутній, слух знижений в різній мірі, іноді турбує шум у вусі, рідко запаморочення.

Обов’язкові діагностичні заходи:

  1. Отоскопічно виявляється центральна перфорація барабанної перетинки з омозолілими краями, різних розмірів аж до тотальної відсутності  pars tensa. Можуть визначатися грануляційні зміни слизової оболонки медіальної стінки барабанної порожнини. Отомікроскопія може дати змогу оцінити стан слухових кісточок, тимпанального вічка слухової труби.
  2. При аудіометрії виявляється порушення слуху кондуктивного або змішаного характеру, якщо є супутнє враження звукосприймаючого апарату.
  3. При пальцевому дослідженні носоглотки може визначатися розрощення лімфоїдної тканини, рубцеві зміни в ділянці глоткового вічка слухової труби.
  4. Рентгенологічні дослідження: Rо-графія скроневих кісток за Шюллером може визначити погіршення розвитку коміркової системи скроневої кістки, порушення прозорості (пневматизації) комірок соскоподібного відростка.
  5. Загальні аналізи крові та сечі в періоді ремісії без змін, при загостренні можливий лейкоцитоз, підвищення ЩОЄ.
  6. Гістологічному дослідженню підлягають поліпи, грануляції, видалені з середнього вуха.
  7. В фазі загострення бактеріологічне дослідження виділень з середнього вуха. 

Лікар-отоларинголог

Горбачова Ганна Дмитрівна

каб.

тел.

Вчасно поставлений діагноз. Вчасно розпочато лікування.

Лікування

ХТГСО повинно бути комплексним.

Очищення вуха та  підготовка порожнин середнього вуха до подальшого хірургічного лікування, яка полягає у очищенні вуха від гнійного вмісту, видаленні продуктів проліферативного росту, створенні умов для кращого проникнення лікарських речовин.

Місцева протизапальна терапія (промивання вуха розчинами антисептиків, неототоксичних антибіотиків: групи пеніціліна, цефалоспарини, фторхінолони). Слід вказати на необхідність використання водних розчинів для закрапування в вухо і транстимпанального нагнітання, так як спиртові препарати викликають подразнення слизової оболонки середнього вуха з подальшою острівчатої епідермізацією, що затруднює виконання наступних пластичних операцій, негативно позначається на їх прогнозі, а також використання спиртових крапель приводить до виникнення вираженого больового синдрому у хворого.

Санація верхніх дихальних шляхів (оперативне поліпшення респіраторної функції носа, видалення аденоїдних вегетацій, тонзилектомія за показаннями, лікування супутніх синуїтів, каріозних зубів і т.д.)

Поліпшення функціонування слухової труби:

А) Масаж глоткового вічка

Б) Інтратубарне введення ліків при катетеризації

В) Транстимпанальне нагнітання розчинів антибактеріальних препаратів з гідрокортизоном

Загальна антибактеріальна терапія, яка повинна застосовуватися лише при загальних  порушеннях організму під час загострень.

Лікар-отоларинголог

Горбачова Ганна Дмитрівна

каб.

тел.

Припинення виділень з вуха, відновлення цілісності барабанної перетинки,   покращення слуху.

Можливі побічні дії та ускладнення

Можливе інфікування рани, алергічні реакції, виникнення вторинних перфорацій барабанної перетинки, розвиток перихондриту вушної мушлі.

Реабілітація

Хворі можуть лікуватися консервативно без відриву від роботи.

Хворі після проведеної операції на середньому вусі непрацездатні протягом 1-4 тижнів. Хворим показаний охоронний режим роботи протягом 1 місяця, що включає запобігання знаходження в умовах переохолодження, попадання води  у вухо, дії вітру, забрудненості.

Протипоказано вживання кріпких алкогольних напоїв та паління тютюну.

Дієтичні обмеження не існують.

Дотримання здорового способу життя.

Профілактика

Амбулаторне спостереження протягом кількох років. Початок реконструктивних операцій через 6-12 місяців після сануючої операції.