ПОГОДЖЕНО

Заступник Директора

Департаменту охорони здоров’я

Виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської Державної адміністрації)

Курмишов О.В. _______________

«__»____________2015 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор

Приватне підприємство
«ПАО»

Ярошенко О.В. _______________

«__»____________2015 року

П.І.Б.

ПОСАДА

Киселівський В.М.

Лікар-дерматовенеролог

Седун С.С.

Лікар-дерматовенеролог

Положення локального Протоколу медичної допомоги

Необхідні дії згідно стандарту

Строки виконання

Виконавці

Індикатори якості медичної допомоги

Організація надання медичної допомоги

1.Запис пацієнта через реєстратуру

Надання допомоги лікарем-дермавенерологом проводиться в кабінеті лікаря-дермавенеролога

2.Оформлення  медичної картки форма 043/o;

3.Оформлення лікарем-дермавенерологом згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення форми 003-6/о;

4.Заповнення виписки із медичної карти амбулаторного хворого 027/о;

5.Заповнення консультаційного висновок спеціаліста 028/o;

6.Оформлення фінансових документів, якщо надана послуга за спец рахунком.

п. 1. до 5 хвилин

-п.2; п.3; п.4; п.5; п.6 – до
30 хвилин

Реєстратор

П.І.Б.

Лікар-дерматовенеролог

Киселівський В.М.;

Седун С.С.

каб.

тел.

Наявність локального протоколу у лікаря.

Наявність у кожного пацієнта медичної картки хворого, форми 043/о

Діагностика

Основні клінічні прояви типової форми анафілактичного шоку:

• порушення гемодінамики;
• порушення  дихання;
• порушення діяльності шлунково-кишкового тракту;
• шкірний висип.

При  гемодінамічному варіанті  на перший  план  виходять  симптоми  порушення:  діяльності серцево-судинної системи;  при асфіктичному варіанті – діяльності дихальної системи; при церебральному варіанті – діяльності  центральної нервової системи; при  абдомінальному варіанті  - симптоми подразнення очеревини.

Лікар-дерматовенеролог

Киселівський В.М.;

Седун С.С.

каб.

тел.

Вчасно поставлений діагноз. Вчасно розпочато лікування.

Лікування

Хворі з анафілактичним шоком підлягають обов’язковій госпіталізації.

• Припинити вплив етіологічних факторів – алергенів і видалити з організму залишки цих алергенів;
• Накласти при можливості джгут вище місця введення медикаменту чи обколоти місце введення препарату 0,1 % розчином адреналіну або норадреналіну в дозі 0,3 – 0,5 мл із 4-5 мл фізіологічного розчину;
• Провести венепункцію/венесекцію та почати внутрішньовенне введення препаратів:

• в/в крапельно: дофамін з поступовим зниженням, тривалість введення визначається гемодинамічними показниками;
• глюкокортикостероїдні препарати (гідрокортизон, преднізолон, дексаметазон );
• антигістамінні препарати (клемастин) при систолічному артеріальному тиску вище 90 мм рт. ст.;
• плазмозамісні препарати в/в крапельно або струменево;
• амінофілін (еуфілін) 2,4 % розчину в/в на фізіологічному розчині – при виникненні бронхообструктивного синдрому.

• Ввести пресорні аміни (0,1 % розчин адреналіну підшкірно з інтервалами 5 – 10 хв);
• Оксигенація;
• Корекція кислотно-лужного стану;
• Терапія гострої дихальної недостатності, переведення на штучну вентиляцію легенів та транспортування хворого до реанімації;
• Симптоматична терапія.

Від 1 до 10 днів.

Лікар-дерматовенеролог

Киселівський В.М.;

Седун С.С.

каб.

тел.

Відсутність рецидивів. Повне одужання і відновлення працездатності.

Реабілітація

Дотримання гіпоалергічної дієти. При супутьому порушенні шлунково-кишкового тракту доцільні  дієти № 2, 3, 5, при  супутньому захворювані нирок -  дієта  № 7, при супутньому цукровому діабеті – дієта № 9, при   серцево-судинній недостатності – дієта  № 10.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації.

Реабілітація  направлена   на  попередження  сенсібілізації до алергенів, їх  елімінацію та лікування   захворювань, на фоні яких  вона  розвинулась, санацію  вогнищ фокальної  хронічної інфекції.

Дотримання здорового способу життя.

Профілактика

Проводиться 2 рази на рік диспансерізація. В процесі диспансерізації  виявляють  етіологічний фактор захворювання  за допомогою  специфічних імунологічних та біофізичних тестів; усувають, по можливості,  фактори ризику, що сприяють  розвитку сенсибілізації; проводять санацію  вогнищ  фокальної інфекції; призначають  протирецидивні курси. Протирецидивне лікування для кожного хворого  призначається  строго індивідуально  з включенням  переважно  немедикаментозних методів (голкорефлексотерапія,  психотерапія, електросон та ін.),  ентеросорбентів, імуномодуляторів  (під контролем імунограми), препаратів  антиоксидантного ряду (вітаміни С, А, Є).